Завдання




1.завдання електропостачальних систем. Основні терміни, вимоги та визначення
Сучасні електропостачальні системи промислових підприємств, міст, сільського господарства і транспорту повині відповідати рівню розвитку технологій, обсягу споживання електричної енергії,забезпечувати показники якості електроенергії та відповідну до вимог споживача надійність за максимальної економічної ефективності. Практично на стадії проектування об’єкта в електропостачальну систему повині закладатися такі технічні вирішення, які забезпечили б виконання згаданих умов. Завдання ускладнюється тим, що з часом попередні умови можуть змінюватись як у частині значень електричних навантажень, територіальному їх розташувані, так і з боку енергосистеми, сторонніх споживачів тощо. До того ж, деякі вихідні дані можуть бути задані з певним наближенням або просто відсутні. Тому розроблена електропостачальна система повинна бути досить універсальною і легко пристосуватися до деякої варіації вихідних умов, а також має передбачатись можливість її подальшого розвитку.
Звідси випливають основні вимоги до електропостачальних систем:
Повина забезпечуватись максимальна економічна ефективність з урахуванням усіх можливих факторів. Це була б єдина вимога, якби можна було всі фактори врахувати в економічному еквіваленті, тобто кількісно. Оскільки це неможливо, існують інші вимоги.
Повинні бути забезпечені показники якості електроенергії відповідно до чинних стандартів.
Надійність системи повинна відповідати категорії електроприймачів щодо надійності електропостачання.
Схеми повинні бути простими та наочними, що забезпечує підвищення надійності експлуатації.
Електропостачальна система повинна бути гнучкою.
Система повинна бути придатною до розширення або реконструкції.
Повинна забезпечуватись максимальна електро- пожежо- та вибухобезпека під час експлуатації.
Необхідно застосувати найсучасніші способи каналізації електроенергії, силові елементи та елементарну базу захисту, автоматики керування тощо.
Система повина мінімально впливати на довкілля, бути екологічно чистою.
Електропостачанням наз. забезпечення споживачів електричною енергією. Сукупність електроустановок, що призначені для забезпечення споживачів електричною енергією, наз. електропостачальною системою.
Енергетичною системою наз. сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж що з’єднані між собою і зв’язані спільністю режимів у безперервному процесі виробництва, перетворення і розподілу електроенергії і теплоти при загальному керуванні цим процесом.
Електричною частиною енергосистеми наз. сукупність електроустановок електричних станцій і електричних мереж енергосистеми.
ЛЕП наз. елемент електропостачальної системи, призначений для пересилання та розподілу електричної енергії без зміни її параметрів.
ЛЕП поділяються на:
-повітряні
-кабельні
-повітряно-кабельні.

2.структура та функціональні складові сучасних електропостачальних систем.
Основними складовими частинами електропостачальної системи є: електростанції, підвищуючи та понижувальні підстанції, розподільні мережі. На ЕЛ електроенергія виробляється на генераторній напрузі 10 кВ. Незначна частина цієї енергії використовується споживачами власних потреб ЕЛ, як високовольтними, так і низьковольтними. Районі понижувальні підстанції забезпечують трансформацію напруги з 110 кВ до 10 і 35 кВ та розподіл електроенергії між населеними пунктами, міськими та сільськими районами, підприємствами. Розподільні мережі забезпечують розподіл та пересилання електричної енергії до окремих приймачів та електроспоживачів. Споживачі електроенергії можна поділити на великі- 75-100 МВт, середні- 5-75 МВт, малі- менше 5 МВт.

Функціональні частини: Електроенергетична система як джерело живлення з однією або декількома підстанціями Лінії зовнішнього електропостачання- одна або кілька, найчастіше повітряні двоколові або подвійні Устави приймання електроенергії від енергосистеми- ГПП. Разом з лініями живлення вони забезпечують глибоке введення високої напруги до споживачів і наз. підстанціями глибокого введення ПГВ. За наявності промислових або міських ТЕЦ останні приєднуються до енергосистеми через ГПП.Мережа середньої напруги виконує функцію розподілу електроенергії територією підприємства або міста Розподільні пункти середньої напруги ТП-цехові на промислових підприємствах, розподільні в містах та сільські місцевості, а також перетворювальні підстанції. До розподільних пунктів СН приєднують електроприймачів- синхронні або асинхронні двигуни, трансформатори електричних печей Мережі низької напруги живляться від ТП і є автономними в межах кожної з них.

3.типи та класифікація систем електропостачання. Усі системи можна поділити на три типи: ізольовані, централізовані та комбіновані.

Джерело живлення ЕС- це власна ЕЛ або енергосистема. Якщо джерелом живлення є власна ЕЛ, то система наз. ізольованою. Незалежне джерело живлення – це джерело, напруга на шинах якого знаходиться в межах стандарту при відключені інших джерел живлення. Мережа живлення1- це ЛЕП від джерела живлення до підприємства. Високовольтна розподільна мережа2- це мережа, що проходить по території підприємства ТП-призначена для одержанна електроенергії, трансформації та розподілення її в цеху РП- призначення- одержання електроенергії напругою 6 або 10 кВ і розподілення її по території підприємства без трансформації. ЦРП-центральний розподільчий пункт.



Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий